Нормативні документи

1.Наказ МОН№ 235 від 19.02.2021 р. "Про затвердження типової освітньої програми для 5- 8 класів закладів загальної середньої освіти

https://drive.google.com/file/d/1b9Xkh0UQHaX52oxTz6ZzMgm9WUurHadb/view

2. Модельна навчальна програма  «Зарубіжна література. 5–6 класи»   для закладів загальної середньої освіти
(автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,
https://drive.google.com/file/d/1VcmR4LmueemuTyXWO2wcaGO22ME-lIEh/view

Модельна навчальна програма  «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.,
https://drive.google.com/file/d/1Mkx9cjfzSArRZXd1V56NvhoooTXsX0UP/vie

Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автор Волощук Є.В.)
https://drive.google.com/file/d/1Y9CLRfBt7i2SA6Mz5WhcTBWsXx4gH9KI/view

Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-п#Text

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури

в закладах загальної середньої освіти області
у 2021/2022 навчальному році

Л.І.Іванова,

методист науково-методичного центру

суспільно-гуманітарних дисциплін і

міжнародної інтеграції ІППОЧО

Щоб мати майбутнє, потрібно бути

готовим зробити щось нове.

Пітер Дракер

Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є

формування особистостей, які спроможні ухвалювати неординарні рішення й

ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності.

Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких

змін – ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного

розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу

навчання.

Нині докорінні зміни в освіті орієнтують учителів на відмову від

авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу і

застосування методів, що сприяють розвитку творчих засад особистості з

урахуванням її індивідуальних особливостей.

Пріоритетним напрямом розвитку сучасної вітчизняної та світової

освіти є перенесення акцентів зі знань і вмінь (як основних результатів

навчання) на формування в учнів системи компетентностей.

Відтак за умов модернізації української школи актуальним стає

компетентнісний підхід в освіті, який пов’язаний передусім з особистісно

орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, оскільки грунтується на

особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час

виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Компетентнісний

підхід потребує трансформування змісту освіти, перетворення його з моделі,

яка об’єктивно існує для всіх учнів, на суб’єктивні надбання одного учня, які

можна оцінити. Компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах

освіти, які розглядають не як обсяг опанованої учнем інформації, а як

здатність школяра діяти у різних проблемних ситуаціях.

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у

нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної

загальної освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів,

навчальній програмі із зарубіжної літератури. Найголовнішим у роботі

вчителя є те, що запровадження компетентностей у шкільну практику

дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні

добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у

конкретній життєвій (чи навіть проблемній) ситуації.

Політик світового масштабу Н. Мандела переконує нас, що «Освіта –

найпопулярніша зброя для змінювання світу». Літературна освіта повинна не

тільки прищепити школярам художній смак, сформувати вміння розрізняти

високовартісну й низькопробну книжкову продукцію, переживати важливі

для духовного становлення особистості естетичні емоції.

Неповторнісь зарубіжної літератури як шкільного навчального

предмета полягає у тому, що цінності засвоюються, стають фундаментом

особистості, а отже, і всього суспільства лише через яскраве естетичне

переживання, що його дає мистецтво, зокрема мистецтво слова.

У процесі вивчення літератури вчителю необхідно розглядати твір в

історико-літературному контексті, посилювати внутрішньопредметні зв'язку

курсу, формувати вміння зіставляти різні твори, виявляти «наскрізні» теми і

ключові проблеми національної та зарубіжної літератури. Культуру

літературних асоціацій, вміння узагальнювати і зіставляти різні літературні

явища і факти формують саме внутрішньопредметні зв'язки курсу, які

передбачають висвітлення взаємодії літературного матеріалу в межах однієї

літературної епохи і на позачасовому рівні. Йдеться про зв'язки художньо

універсальні («вічні образи» культури), міжтекстові (цитати, ремінісценції,

варіації, запозичення ) й історико-біографічні (різного роду творчі контакти

між письменниками). Не менш важливі міжпредметні зв'язки, які дозволяють

виокремлювати взаємозв'язки літератури з мовою, історією,

суспільствознавством, художньою культурою, без чого неможливо системне

освоєння основ наук.

Навчання учнів в умовах нової української школи потребує

використання педагогічних технологій як для очного так і для

дистанційного навчання. Вони дають можливість підвищити ефективність

уроку літератури, створити такі умови, за яких всі учні залучаються до

активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання,

самореалізації, вчаться співпрацювати, критично мислити, аналізувати,

висловлювати й відстоювати власні думки та ідеї.

Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з Інтернет-

бібліотеками, ілюструванням навчального матеріалу, обробку даних –

дидактичні матеріали, використання відеоматеріалів, фрагментів художніх

фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що

породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні

та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні

особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді.

Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних

гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень

презентації навчального матеріалу, що пов’язаний з використанням зорової

та адитивної наочності.

Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести,

роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал

для використання на уроках літератури. Таким чином, упровадження

сучасних інформаційних технологій на уроках зарубіжної літератури стає

однією з актуальних проблем методики викладання предмета.

Проєктна діяльність – нині одна з найперспективніших складових

освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та

самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне

здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в

інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається

саме через метод проєкту. Найчастіше на уроках зарубіжної літератури

використовуються творчі проєкти, участь у яких допомагає школярам краще

осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити

особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення

до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та

інтелектуальні здібності.

Інтерактивні дошки – це найкращий з технічних засобів для наочного

навчання, що існують на сьогоднішній день. Вони сприятливо впливають на

ефективну взаємодію вчителя з класом. Уроки з використанням такої дошки

дозволяють візуально демонструвати різні відео- й фотоматеріали, а також

використовувати навчальні відеоігри або інші програми, що істотно

поліпшує засвоюваність матеріалу. Інтерактивна дошка є візуальним

ресурсом, що допомагає вчителям робити заняття більш пізнавальними,

демонстративними та захопливими для учнів. Уроки з використанням

інтерактивної дошки проходять у більш високому темпі, адже вся необхідна

інформація подається з використанням широкого діапазону засобів

візуалізації. Це картки, таблиці, схеми, діаграми, фотографії і відеоматеріали,

які доступні для виведення на мультимедійних дошках. Як показала

практика, уроки з використанням інтерактивної дошки роблять учнів більш

зацікавленими та активними.

Основні форми роботи вчителя на уроці з використанням інтерактивної

дошки:

‒ робота в режимі білої дошки;

‒ робота з презентаціями, створеними в Microsoft Office: демонстрація

презентацій, створення заміток на презентаціях, виділення ключових

моментів за допомогою інструментів «Указка» і «Лупа»;

‒ робота з готовими конспектами, створеними в програмі інтерактивної

дошки (малюнків, «розібраних» малюнків (пазли), креслень з

включенням графічних об'єктів з бібліотеки, відеофайлів і ін.);

‒ проектування зображення на екран з метою показу динамічних моделей,

відеоматеріалів, презентаційних і графічних матеріалів, створювати свої

власні моделі, коментувати їх і відповідно зберігати, копіювати до

власних розробок, проєктів;

‒ робота з ілюстративним матеріалом;

‒ використання спеціальних програм для демонстрації різних віртуальних

моделей об'єктів і процесів.

Рекомендуємо звернути вашу увагу на використання навчального

середовища LearningApps, яке містить моделі і приклади різноманітних ігор,

вікторин, вправ, кросвордів, які можна легко і досить швидко складати,

змінювати і розширювати відповідно до потреб учителя.

Інтерактивний плакат (glogster) – це мультимедійна веб сторінка або

мультимедійний постер, на якій можуть бути представлені тексти, фото,

відео, звукові файли, графіка, посилання.

Дошки Padlet – віртуальна стіна, на яку можна прикріплювати фото,

файли, посилання на сторінки Інтернет, замітки. Її можна використовувати як

майданчик для організації групової роботи, узагальнення й систематизації

знань, рефлексії; для розміщення навчальної інформації або пошукових

завдань; організації спільного виконання домашнього завдання; як місце

розміщення ідей для проєктів та їх обговорення; як інструмент для

організації кооперативної спільної діяльності учнів на уроках і в позакласний

час.

Переваги використання інформаційних технологій:

‒ представлення навчального матеріалу більш доступно і зрозуміло;

‒ реалізація розвиваючого навчання, проблемно-діалогічного підходу,

дослідницької діяльності;

‒ здійснення диференційованого підходу в навчанні;

‒ застосування комп'ютерних тестів, перевірочних ігрових робіт, що

дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину

рівня засвоєння матеріалу, який вивчається і своєчасне його

корегування.

У 2021/2022 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-9

класах здійснюватиметься за минулорічною програмою:

Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх

навчальних закладів (електронний ресурс: www.mon.gov.ua).

у 10 - 11 класах – за навчальними програмами, що затверджені наказом

МОН України від 23.10.2017 № 1407(електронний ресурс: www.mon.gov.ua).

Рекомендована кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної

літератури в 5-9 та 10-11 класах незмінна.

Під час організації дистанційного навчання в умовах карантину

вчителям та викладачам необхідно враховувати наступне:

1. Забезпечення виконання освітніх програм із зарубіжної літератури.

2. Необхідність складання індивідуального плану самоосвіти, де

зафіксувати такі пункти: коригування календарно-тематичного планування;

опрацювання методичних новинок, розміщених у фахових виданнях та на

електронних ресурсах; пошук, перегляд та вибір відеоматеріалів для уроків;

перегляд фахових вебінарів та участь у них; проходження фахових онлайн-

курсів; розробка завдань для учнів із відповідних тем та розміщення їх у

групах.

3. Домовленість з учнями про режим дистанційної роботи (із

вказівкою школяреві дати, до якої треба виконати конкретне завдання).

4. Налагодження обов’язкового зворотного зв’язку (наприклад, окрім

чіткого переліку літературних творів, запланованих для вивчення під час

карантину, важливо також надати покрокові інструкції батькам і дітям, як

організувати самостійну роботу вдома: записати основні положення з теми в

зошит, прочитати літературний твір, переглянути відеоматеріали, виконати

інтерактивну вправу, скриншот виконаного завдання надіслати на

електронну пошту вчителя).

5. Узгодження з учасниками освітнього процесу форми виконаних

ними завдань та оцінення їх учителем.

6. Обрання форм дистанційного навчання (онлайн або офлайн). 

Кожен учитель сам обирає доступну дітям і батькам форму проведення

дистанційних занять.

Під час організації дистанційного навчання доцільно використовувати

методики “Переверненого класу” чи іншого типу змішаного навчання.

Методика навчання за принципом ,,Перевернений клас” або змішане

навчання передбачає самостійне прочитання здобувачами освіти

літературного твору,  а практичні завдання закріплюються в класі чи під час

групових робіт.  Цю методику використовують під час очного навчання, вона

буде ефективною і під час карантину. Єдиних вимог до форми та змісту

дистанційних уроків немає. Усе залежить від бажання, креативності та

цифрової компетентності педагога.

Пропонуємо докладно розглянути методичні рекомендації МОНУ щодо

вивчення зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти у

2021/2022 навчальному році.

Під час підготовки до уроків радимо використовувати періодичні фахові

видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Всесвітня

література в сучасній школі», «Зарубіжна література в школах України»,

газету «Зарубіжна література».

Література

1. Андреєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних

технологій на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література в

школі. 2008. № 6. С. 12-25.

2. Ніколаєнко М.С. Інтерактивна дошка як засіб формування

інформаційної компетенції вчителя. / Проблеми та перспективи

розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії: зб. наукових праць.

Матеріали ХХХ Міжнародної науково-практичної інтернет-

конференції. Переяслав, 2020. C.73-75. Веб-сайт. URL:

http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/5907#disqus_thread (дата

звернення: 06.12.2020).

3. Технічні та програмовані засоби для створення інтерактивних

елементів уроку. Інтерактивні методи навчання : веб-сайт. URL:

https://nikoboard.blogspot.com/2020/05/28-2020.html#more . (дата

звернення: 06.12.2020).

4. Інтерактивні методи навчання: веб-сайт. URL:

https://nikoboard.blogspot.com/ (дата звернення: 12.11.2020).

Методичні рекомендації   щодо викладання зарубіжної  літератури у    2016/2017 навчальному році     Додаток до листа Міністерства  освіти і науки Українивід 17.08.2016р. № 1/9-437

Вивчення зарубіжної  літератури в  5-8  класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими  наказом МОН від 29.05.2015 № 585).

У 9 класах - за програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. 

У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021, крім рівня стандарту. Рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом МОН від  14.07.2016 № 826.

Програми курсів за вибором і факультативів:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ».

Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до програми  із зарубіжної літератури для 8 класу:

збільшено кількість годин (на 1)  на вивчення теми «Античність»;

спрощено зміст розділів «Веди», «Коран».

теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно спрощено їх зміст;

здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя);

тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу;

тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

У 8 класі розпочинається новий етап літературної освіти – системного читання, тому головним об’єктом уваги стане перебіг літературного процесу від давнини до XVII століття (етап системного читання продовжиться в 9 класі). У 8 класі учні мають отримати цілісне уявлення про літературно-культурні епохи (античність, Середньовіччя, Відродження, бароко і класицизм), усвідомити їхні характерні ознаки, особливості розуміння краси в різні часи та в різних країнах, а також долучитися до визначних шедеврів словесності в межах епох, визначених програмою.

У 8 класі учні отримують уявлення про священні книги людства (Веди, Біблія, Коран) як пам’ятки культури, про їхню структуру, провідні образи, специфіку втілення у видах мистецтва. Вивчення священних книг має сприяти формуванню в учнів толерантного ставлення до людей різних віросповідань, а також розумінню глибинних витоків культури.

Обізнаність із золотим фондом літератури в найкращих українських перекладах має сприяти розширенню ерудиції учнів, усвідомленню місця України на тлі світової культури, вихованню високої особистої культури.

Твори сучасних авторів Європи та США (запропоновані в програмі на вибір)  мають допомогти учням інтегруватися у XXI століття через культуру, познайомитися із сучасними підлітковими романами, замислитися над питаннями, що виникають у школярів у процесі дорослішання й вибору власного життєвого шляху.

У 8 класі учні дедалі більше залучаються до роботи з інформаційними ресурсами, творчо-проектної діяльності, групової роботи, діалогових форм   (дискусія, виступ перед аудиторією, виступ у блозі тощо). 

До навчальної програми із зарубіжної літератури (10-11 класи, рівень стандарту) внесено такі зміни:

- максимально мінімізовано рубрику “Державні вимоги до рівня підготовки учнів”, а саме: скорочено розділ “Теорія літератури” (вилучено теоретико-літературні терміни й поняття: “алюзія”, “ремінісценція” тощо); зменшено кількість творів для текстуального вивчення (так, повністю вилучено розділ, присвячений вивченню творчості поета Миколи Некрасова, зокрема його віршів “На смерть Шевченка”, “Роздуми біля парадного під’їзду”, “Трійка”, “О шостій вчора завернув...”; із розділу, присвяченого творчості французького поета Гійома Аполлінера, вилучено поезію “Лорелея”).

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної   літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 – 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи	10		11			10		11			10				11
Семестри	І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ			І	ІІ
Рівні	Рівень стандарту					Академічний рівень					Профільний рівень
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 1 1	2 1 1	2 1 1	2 1 1		3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2		4 1 3		4 1 3	4 1 3		4 1 3
Уроки розвитку мовлення*	2 у+п	2 у+п	2 у+п	2 у+п		2 у+п	2 у+п	2 у+п	2 у+п		3 1у+2п		3 2у+1п	3 1у+2п		3 2у+1п
Уроки позакласного читання	1	1	1	1		2	2	1	1		2		2	2		2
Перевірка зошитів	4	5	4	5		4	5	4	5		4		5	4		5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

        Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір»не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів  із зарубіжної літератури виставляють  у колонку без дати з надписом   «Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література в  школах України», газету «Світова література».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з української та зарубіжної літератур 

Головною метою вивчення предметів „Українська література”, „Зарубіжна література”, „Літератури національних меншин” в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі основні завдання:

·         формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

·         виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно з принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

·         навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища українського та світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

·         давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

·         відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

·         навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

·         розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);

·         формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

·         відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;

·         прищеплювати школярам високий естетичний смак.

Об’єктом вивчення в курсах української та зарубіжної літератури та літератур національних меншин є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. На уроках української літератури та літератур національних меншин учні працюють з текстами, написаними мовою оригіналу, на уроках зарубіжної літератури – з літературними творами, перекладеними українською мовою, а за умови готовності школярів – мовою оригіналу.

Моніторинг і оцінювання результативності навчання належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість. На уроках літератури домінантною формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з української та зарубіжної літератури та літератур національних меншин має здійснюватися за такими критеріями:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)
	2	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)
	3	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)
II. Середній	4	Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал
	5	Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів
	6	Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів з прикладами
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти,   поняття для виконання стандартних навчальних завдань
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
ІV. Високий	10	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розв'язання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості

Положення   про навчальний кабінет світової літератури 

1. Загальні положення

1. Загальні положення

Положення про навчальний кабінет світової літератури  (далі - кабінет) роз­роблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та інших зако­нодавчих актів України.

Дія цього Положення поши­рюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у за­гальноосвітніх навчальних закла­дах.

Це Положення визначає за­гальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного осна­щення кабінету згідно із санітар­но-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі - за­клади) незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним на­вчальним середовищем, оснаще­ним сучасними засобами навчан­ня та шкільним обладнанням.

2.     Мета, завдання та основні форми організації навчального  кабінету світової літератури

2.1. Основна мета створення кабінету полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24 (24-2004-п)та Наказу МОНУ від 20 липня 2004 року № 601.

2.2.   Завданням функціонування навчального кабінету є ство­рення передумов для:

·     організації індивідуально­го та диференційованого на­вчання;

·   реалізації практично-дійо­вої і творчої складових змісту навчання;

·    забезпечення в старшій школі профільного і поглибле­ного навчання;

·    організації роботи гуртків та факультативів;

·        проведення   засідань шкільних методичних об'єднань;

·     індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищен­ня його науково-методичного рівня.

2.3. Перед початком навчаль­ного року проводиться огляд ка­бінетів з метою визначення ста­ну готовності їх до проведення занять.

2.4. Державні санітарні пра­вила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх на­вчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, за­твердженим постановою Голов­ного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (У0063588-01) та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

3. Матеріально-технічне забез­печення навчального кабінету світовоїлітератури

3.1. Комплектація кабінету обладнанням   здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та
обладнання загального призна­чення для загальноосвітніх на­вчальних закладів.

         3.2. Шкільні меблі та їх роз­міщення у кабінеті мають відповідати санітарно-

гігієніч­ним правилам та нормам (п.8.2ДСанПіН 5.5.2.008-01 (уОО63588-01) і бути трьох розмірів за 4, 5, 6  ростовими групами.

Парти (столи учнівські) повинні 6ути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2. ДСанПіН 5.5.Ір8-01 (у0063588-01).

3.3. У кабінеті обов’язково розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять ро­бочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути вико­ристаний для демонстрації ек­ранно-звукових засобів навчан­ня на навісному екрані.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріплен­нями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дош­ки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фло­мастерів.

3.4. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і познача­ються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

3.5. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвен­тарній книзі встановленого зраз­ка, яка повинна бути прошнуро­вана, пронумерована та скріпле­на печаткою

3.6. Облік та списання мо­рально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповід­но до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

3.7. Кабінет повинен відповідати Вимогам пожежної безпе­ки для всіх навчальних при­міщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920

3.8. У кабінеті потрібно дотримуватись  Правил по­жежної безпеки для закладів, установ і організацій системи ос­віти України, затверджених спільним наказом Міносвіти Ук­раїни і Головного управління Дер­жавної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70 (г0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі зміна­ми і доповненнями).

4. Навчально-методичне забез­печення навчального кабінету світової літератури

4.1.   Навчально-методичне за­безпечення кабінету складаєть­ся з навчальних програм, підруч­ників, навчальних та методичних. посібників,передбачених типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призна­чення, зразків навчально-наоч­них посібників, навчального об­ладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

4.2.   Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у кабінеті (класній кімнаті).

 У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-мето­дичних матеріалів, навчально-на­очних посібників, навчального обладнання, розподілених за те­мами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5. Оформлення навчального кабінету

5.1.    На вхідних дверях кабі­нету повинен бути відповідний надпис на табличці з назвою ка­бінету: «Кабінет світової літератури»,

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути циф­рове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас загальноосвітньої школи, наприклад «10 клас».

5.2. Для оформлення кабі­нету передбачено створення навчально-методичних експо­зицій змінного та постійного характеру.

5.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабі­нету належать:

·    держаина символіка;

·    інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;

·    портрети видатних учених, письменників, композиторів;

·     карта світу, політико-адміністративна карта Ук­раїни, тощо.   

5.4. У секційних шафах кабі­нетів демонструються прилади, колекції, фотовиставки тощо.

5.5. До експозицій змінного характеру належать:

виставка кращих робіт учнів;

·   матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, дер­жавної атестації;

·      додаткова  інформація відповідно до навчальної програ­ми, зокрема про життєвий і твор­чий шлях письменників,

·   матеріали краєзнавчого ха­рактеру;

·      результати експеримен­тальної та дослідницької роботи учнів;

·   результати учнівських олім­піад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали експозицій онов­люються при переході до вивчен­ня нової теми.

5.6.     Навчальний кабінет Світової літератури  за­гальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами.

6. Керівництво навчальним ка­бінетом

6.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає ди­ректор з числа вчителів світової літератури

6.2. Завідувач кабінету несе  відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріаль­них цінностей.

6.3. До обов'язків завідувача  кабінету належать:

ü складання перспективного плану оснащення кабінету;

ü забезпечення умов для про­ ведення уроків;

ü сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

ü систематизація та каталогі­зація матеріальних об'єктів;

ü забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, по­рядку тощо;       

ü  систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списан­ня матеріальних цінностей.

6.4. Розмір посадового окла­ду (ставки заробітної плати) за­відувача кабінету загальноосвітніх навчальних за­кладів встановлюється згідно з наказом  МОН України від 29.03.2001 № 161 (гО.303-01) за­реєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за № 303/5494.

6.5. Перспективний план ос­нащення кабінету засобами на­вчання та шкільним обладнан­ням складає завідувач кабінету за погодженням з директором за­кладу, у разі необхідності (заку­півля і  встановлення  нового складного обладнання) – з місцевим органом управління освітою, органами державної са­нітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

У відповідності до Положен­ня про піклувальну раду загаль­ноосвітнього навчального закла­ду, затвердженого наказом МОН України від 05.02.2001 № 45 (г0146-01) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за

№ 146/5337 і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і ма­теріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролю­ються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвіт­нього навчального закладу.

6.6. За згодою директора (за­ступника директора) закладу приміщення кабінету може використовуватись для проведен­ня уроків з інших предметів, ви­ховних заходів, батьківських зборів.